Обговорення нового субрегіонального устрою відбувалося на основі планів теперішньої влади, підтримуваних більшістю експертів, розглядати майбутні нові райони/повіти/округи (назва визначиться змінами до Конституції чи їх відсутністю, для спрощення в подальшому використовуватиму термін «повіт», як найкращий на думку багатьох експертів) виключно як адміністративні утворення для розміщення територіальних структур центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій чи майбутніх префектур. Відповідно до логіки організації адміністрування на території, її було б найкраще поділити на рівні за населенням (приблизно по 200-250 тис. мешканців) і площею одиниці. Проте реальна географія України нам такого шансу не дає – ми маємо області, які домовилися не змінювати, маємо великі міста, які не можуть не бути адміністративними центрами повітів, маємо гори, річки, степи і полісся, маємо історично сформовану транспортну інфраструктуру, а також історично-культурні особливості різних територій. Все це треба врахувати в новому адміністративно-територіальному устрої субрегіонального рівня. На сьогодні серед політиків і експертів явно домінує точка зору, що самоврядних органів на повітовому рівні не повинно бути.
Таким чином, за результатами консультацій щодо 15 областей є згода більшості їх учасників (хоча майже завжди хтось, принаймні, один був проти), щодо кількості нових районів/повітів, які мають бути в них утворені. Це такі області:
- Волинська – 4
- Тернопільська – 4
- Івано-Франківська – 4
- Закарпатська – 4
- Чернівецька – 3
- Житомирська – 4
- Черкаська – 4
- Кіровоградська – 3 (варіант 4-ох повітів обговорювався, але він виходить за межі методики, тому може розглядатися тільки окремо)
- Миколаївська – 4
- Херсонська – 3
- Запорізька – 5
- Полтавська – 4
- Чернігівська – 4
- Донецька – 5+4 (на підконтрольній і на окупованій частині)
- Луганська – 2+4 (на підконтрольній і на окупованій частині)
Причому в 5-ти з цих областей за методикою створення адміністративних округів можна утворити на 1 повіт більше, а саме в Закарпатській, Житомирській, Черкаській, Херсонській, Донецькій (на підконтрольній території). Проте більшість учасників обговорення відкинули такі варіанти через різні незручності з цим пов’язані.
Тим не менше, в цих 15 областях залишаються спірні моменти, які потребують доопрацювання, щодо меж деяких повітів та їхніх адміністративних центрів.
Щодо інших 9 областей обговорення показало розходження позицій і було запропоновано підготувати по два (чи більше) нові варіанти для подальшого аналізу. Розглянемо ці області детальніше:
- Рівненська – 4 або 3 – чисельність населення на північ від Рівненського, Гощанського і Корецького районів дозволяє зробити там два повіти, цього вимагає і специфіка цієї прикордонної рідкозаселеної поліської бурштинової території, проте крім міста Сарни немає іншого очевидного центру повіту, обговорюються – Вараш, Дубровиця, Березне.
- Львівська – 7 або 6 – ОДА згідна з 6-ма повітами, проте ряд експертів і народних депутатів резонно наполягають на 7-мому на базі Яворівського, Мостиського і Городоцького або Жовківського районів; на цій території на захід від Львова проживає понад 200 тис. населення, складність лише в тому, що тут не виросло велике місто, найбільше Новояворівськ приблизно 30 тис. населення. Історично більшість цієї території Надсяння раніше тяжіла до Перемишля, але місто опинилося на території Польщі, а новий значний центр за післявоєнний час не виріс. Тим не менше, немає ніяких підстав позбавляти цю територію адміністративної, політичної та культурної суб’єктності в новому адміністративно-територіальному устрої України, треба лише домовитися про конфігурацію цього повіту та його центр і назву.
- Хмельницька – 4 або 5 – чисельність населення області дозволяє утворити 5 повітів і ОДА так і пропонувала, проте для п’ятого повіту між Хмельницьким і Кам’янець-Подільським повітами немає очевидного центру – Городок трохи збоку, Ярмолиці близько до Хмельницького, а Дунаївці – до Кам’янця; враховуючи, що деякі експерти взагалі пропонують для цієї області три повіти, можливий нормальний компроміс – 4 повіти.
- Вінницька – 5 або 6 (або навіть 4) – виявилася чи не найскладніша для районування, чисельність населення області дозволяє легко утворити 6 повітів, але крім Вінниці тільки Жмеринка має 35 тис. населення, всі інші міста менше 30-ти тис. і їх багато, очевидних субрегіональних центрів не виділяється, тому можлива багатоваріантність поділу такої території на повіти, було запропоновано варіанти на 3, 4, 5, 6 повітів, причому по кілька конфігурацій на 5 і на 4 повіти. Домовилися намалювати нові варіанти і розглянути їх окремо. Я вніс на розгляд два варіанти на 5 і на 6 повітів з взаємозамінними двома варіантами в південно-східній частині області.
- Київська – 5 або 6 – учасники розділилися між різними варіантами і жоден з них не мав переконливої підтримки, найбільш проблемне утворення Обухівського повіту, чимало учасників дискусії хочуть приєднати його до Білоцерківського повіту. Для обухівського повіту є і відповідна чисельність населенні і комунікаційна логістика і особливість придніпровської території, але Обухів деким вважається чуть не частиною Києва (причому Ірпінь таким не вважається, він всіма підтримується в якості центру майбутнього повіту) тому є різні думки щодо Обухівського повіту.
- Дніпропетровська – 6 або 5 – ОДА запропонувала три варіанти на 5, 6 і 7 повітів, у результаті обговорення варіант на 7 повітів був відкинутий більшістю експертів через проблемність, навіть штучність, утворення Синельниківського повіту; 5 чи 6 залежить від того визнають право на існування Новомосковського повіту з приблизно 175 тис. мешканців чи ні. Можливо комусь назва не подобається, так краще перейменувати місто, ніж позбавляти цих мешканців представлення в адміністративно-територіальному устрої, що підвищуватиме їхні шанси на політичний і культурний розвиток, адміністративна перевага 6-ти повітів зрозуміла сама собою.
- Одеська – 5 або 4, або 6 – ОДА запропонувала зробити три повіти на Бесарабській частині області (за Дністровським лиманом), проте експерти поставили під сумнів відповідність всіх трьох повітів там критерію не менше 150 тис. населення і логістичній зручності, пропонують там два повіти. Гостріша дискусія розгорнулася щодо півночі області чи має там бути крім Одеського ще два повіти чи один. І чисельність населення, і культурно-історичні, і політичні, і звичайно адміністративні критерії вимагають створення там двох повітів, проте між Подільськом і Одесою немає явно вираженого субрегіонального центру, тому треба вибрати кращий варіант з усіх існуючих і зробити його центром повіту між Одеським і Подільським.
- Сумська – 4 або 3 – ОДА запропонувала 5 повітів на основі очевидних субрегіональних центрів, проте один з них – Роменський – за чисельністю населення не відповідає критеріям, тому не може бути утвореним. За пропозицією ряду експертів виникла дискусія, що не варто і Охтирський повіт робити, оскільки в запропонованій його конфігурації дійсно наявна транспортно-логістична проблема. Остаточне рішення – 3 чи 4 відклали.
- Харківська – 6 або 5 (а може й 7) – обласна робоча група запропонувала 7, проте такий варіант не вписується у вимоги методики – два або й три повіти виходять менше 150 тис. населення. Є експерти-максимізатори, які запропонували 4 повіти з Харківським на пів області і понад 2 млн. населення включно. Є варіанти на 5 і на 6 (на мій погляд найкращий) повіти, але рішення не приймали, домовилися ще думати. Звичайно, і з адміністративної, і з політичної (безпекової) та культурно-історичної точок зору недоцільно об’єднувати під Харковом велику територію, на якій можуть бути утворені окремі повіти з населенням понад 150 тис., і центри для таких повітів також очевидні.
Автономна Республіка Крим не обговорювалася на цих консультаціях через особливість правового регулювання її адміністративно-територіального поділу, яке включає Конституцію АРК. Хоча, на мій погляд, її також треба обговорювати і готувати реформу там, впроваджувати її прийдеться з певними особливостями. Моя пропозиція - утворити в майбутньому в Криму 8 повітів, включаючи Севастопольський.
Таким чином, діапазон можливої кількості повітів на всій території України, не враховуючи АРК, але додаючи Київ може бути від 105 до 115. |