Голова Хмельницької районної ради взяв участь у розширеному засіданні колегії облдержадміністрації

Перед початком розширеного засідання колегії облдержадміністрації голова облдержадміністрації Олександр Корнійчук вручив відзнаки визначним подолянам.

Відповідно до Указу Президента України Петра Олексійовича Порошенка за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих працівників, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм присвоєно почесне звання:

«Заслужений працівник освіти України»

БАЙДИЧУ Олександру Васильовичу – директору Кузьминської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Красилівського району

За сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм та з нагоди 80-ї річниці утворення Хмельницької області оголошено:

Подяку Прем’єр-міністра України:

МЕДВЕДЮК Маргариті Іванівні – сільському голові Ганнопільської сільської ради

ФЛАКСЕМБЕРГУ Аркадію Семеновичу – головному лікарю Хмельницької обласної лікарні.

За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, високий професіона-лізм, значні трудові досягнення та з нагоди 25-річчя від дня заснування Хмельницького університету управління та права працівникам університету:

КОСТЯШКІНУ Івану Олександровичу – завідувачу кафедри трудового, земельного та господарського права, доктору юридичних наук, доценту

ЛИТВИНЕНКО Ірині Леонідівні – заступнику декана-керівнику відділення заочної форми навчання юридичного факультету, доценту кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, кандидату юридичних наук, доценту

ЛОЗІНСЬКІЙ Світлані Володимирівні – доценту кафедри  міжнародного та європейського права, кандидату юридичних наук, доценту

ПИЛІ Василю Івановичу – професору  кафедри публічного управління та адміністрування, доктору економічних наук, професору

ЧОРНОМУ Леонтію Іллічу – проректору з навчальної роботи, доценту кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук, кандидату історичних наук

Також відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації за високий професіоналізм, вагомі трудові досягнення, значний особистий внесок у розвиток охорони здоров’я та з нагоди 80-ї річниці утворення Хмельницької області ПОЧЕСНОЮ ВІДЗНАКОЮ «ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД ХМЕЛЬНИЧЧИНОЮ» НАГОРОДЖЕНО:

ПРИТУЛЯК Ларису Вікторівну – заступника головного лікаря по акушерсько-гінекологічній роботі Хмельницької обласної лікарні

Про підсумки соціально-економічного розвитку області за 9 місяців 2017 року доповів директор Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації Юрій Гриневич, під час засідання колегії облдержадміністрації.

Так, за січень-серпень 2017 року індекс промислового виробництва становив 104,8% (у відповідному періоді минулого року – 98,1%). У добувній та переробній промисловості обсяги випуску продукції збільшилися на 6 відсотків.

Обсяги промислової продукції зросли у текстильному виробництві, ви­робництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 42,3%, виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – на 13,0%, харчових про­дуктів, напоїв і тютюнових виробів – на 12,8%, металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування – на 9,2%, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяль­ності – на 4,8%, у галузі машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування – на 2,4 відсотка.

До прикладу: у Старосинявському районі ведеться будівництво найбільшого у Європі заводу з переробки сої ТОВ “А.Т.К.”, де виготовлятиметься соєва олія вищого ґатунку та шрот для харчової промисловості. Загалом вклад інвестицій у під­приємство становить 1,5 млрд. гривень. Планова потужність заводу – 1500 тонн на добу загальна кількість працюючих має сягнути 205 осіб.

Підприємством ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія” здійсню­ється будівництво біогазової установки з виробництва електроенергії з біогазу. Першу чергу будівництва введено у кінці вересня 2017 року. Це другий за величиною в Україні біогазовий комплекс потужністю 5,1 Мвт. Вже в най­ближчі місяці, після запуску другої черги потужністю 10,5 мВт, в Європі з’явиться найбільший комплекс, сумарна потужність якого становить 15,6 мВт.

Загалом промисловими підприємствами за січень-серпень 2017 року реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) майже на 25,0 млрд.грн., що на 28% більше ніж торік.

Щодо виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств, то воно зросло у порівнянні з минулим роком на 3,9 відсотка.

Так, агроформування області повністю завершили збирання ранніх зернових і зернобобових культур, валовий збір яких становить майже 2 млн. тонн при середній урожайності понад 56 ц з га, що є найвищим показником у державі. Продовжується збирання пізніх культур, таких як цукрові буряки, соя, соняшник, кукурудза.

Агроформуваннями області закладається потужне підґрунтя до врожаю наступного року. Забезпечено посів озимих зернових культур на площі 128,6 тис. га (58% до прогнозу) та 54 тис. га озимого ріпаку.

Для розвитку сільського господарства підприємствами області проводиться робота з упровадження інвестиційних проектів за рахунок власних коштів. Так, з початку року проводяться роботи на 12 об’єктах з будівництва та реконструкції, зокрема у галузі рослинництва – 4, тваринництва – 7 та у сфері обслуговування сільськогосподарської техніки – 1 об’єкт. За звітний період введено в дію 2 об’єкти.

У січні-серпні 2017 року вантажообіг підприємств транспорту області становив 1090,4 млн.ткм, що на 6,5% менше обсягу відповідного періоду минулого року. Перевезено 5515,7 тис. тонн вантажів, що на 5% менше ніж торік. Автомобільним та тролейбусним транспортом виконано пасажиро­оборот в обсязі 747,6 млн.пас.км, що на 2,1% більше обсягу відповідного періоду попереднього року. Послугами пасажирського транспорту скори­сталося 73,7 млн. пасажирів, що на 1,4% більше ніж торік.

Продовжуючи доповідь Юрій Валентинович відмітив, що за січень-серпень підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 943,0 млн.грн., що на 5,1% більше у порівнянні з відповідним періо­дом минулого року.

У січні-червні 2017 року підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3876,3 млн.грн. капітальних інве­стицій, що у порівняних цінах на 27,2% більше обсягу капітальних інвестицій за відповідний період минулого року.

Обсяг внесених з початку інвестування в економіку області прямих іно­земних інвестицій на 01 липня 2017 року становив 167,4 млн.дол. США, що на 5,8% більше ніж на початок року. Інвестиції надійшли із 35 країн світу. У січні-серпні 2017 року обсяги експорту та імпорту товарів становили, відповідно, 264,3 та 269,3 млн.дол. США. У порівнянні з січнем-серпнем 2016 року експорт збільшився у півтора рази, імпорт – на 28,9 відсотків. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 5,0 млн. доларів.

Надходження податків, зборів та інших обов’язкових платежів до зведеного бюджету становили 5585,2 млн.грн., у тому числі до державного бюджету України – 2358,9 млн. гривень.

До загального фонду місцевих бюджетів надійшло податків, зборів без урахування міжбюджетних трансфертів на суму 3381,1 млн.грн. або 107,5% до плану на 9 місяців 2017 року. Доходи загального фонду місцевих бюджетів області зросли на 35,6% або на 888,4 млн.грн. у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Місцеві бюджети отримали трансфертів з державного бюджету на суму 7698,5 млн.грн. або 97,1% до плану на звітний період.

Залишається стабільною цінова ситуація на ринку основних продовольчих товарів області. На 01 жовтня 2017 року ціни на більшість основних соці­ально важливих продовольчих товарів (19 позицій із 23) є нижчими ніж середні по Україні.

На 10 жовтня 2017 року в області через систему електронних державних закупівель ProZorro здійснено 19140 закупівель (за цим показником область посідає 10 місце). Стан розвитку підприємництва характеризується позитивною динамікою основних фінансово-економічних показників діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва.

За даними Головного управління Державної фіскальної служби в області на 01 липня 2017 року кількість діючих малих та середніх підприємств становить 10357 одиниць, від яких до бюджетів усіх рівнів надійшло 1,4 млрд. грн. податкових платежів.

Органами Пенсійного фонду України в області проведено значну роботу з наповнення бюджету фонду власними коштами, своєчасного призначення, перерахунків та фінансування у повному обсязі пенсійних виплат, зменшення заборгованості зі сплати страхових внесків. До бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в області забезпечено надходження власних коштів на 2374,9 млн. гривень. На виплату пенсій спрямовано 6,4 млрд.грн., що на 538,7 млн.грн. біль­ше (9,1%) ніж за відповідний період торік.

Також постійно проводиться робота щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, погашення заборгованості працівникам підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника у січні-серпні 2017 року по області становила 5637 грн., що на 46,6% більше ніж за цей період торік.

У серпні 2017 року розмір середньої заробітної плати відносно серпня 2016 року зріс на 45,7% і становив 5941,2 гривні. Заборгованість із виплати заробітної плати на 01 жовтня 2017 року ста­новить 5,6 млн.грн. та зменшилася до вересня на 0,4 млн. гривень. З початку року повністю ліквідовано борги із заробітної плати на 9 підприємствах об­ласті на 813,6 тис. гривень.

Особливої уваги потребує питання легалізації виплати заробітної плати. З початку року залучено до офіційного працевлаштування 1068 громадян, які не були оформлені згідно з вимогами законодавства працедавцями і додатково мобілізовано до бюджету 4,7 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, 3,8 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб та 318,1 тис.грн. військового збору, у тому числі за результатами контрольно-перевірочної роботи – 16,9 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб та 21,4 тис.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У січні-липні 2017 року в області створено 4034 нових робочих місця або 53,9% до річного завдання. Співвідношення створених робочих місць до ліквідованих становить 125,1 відсотка.

Крім того, приділялася увага розвитку галузі освіти. З метою покращення якості дошкільної освіти з початку року створено 262 додаткових місця для дошкільнят. Різними формами дошкільної освіти охоплено 96% дітей віком від 3 до 6  років.

Поступово запроваджується система опорних шкіл та їхніх філій, що мають не лише забезпечити якісну освіту, а й стати ядром сільської громади. З минулого навчального року функціонують 4 опорні заклади, а з 01 вересня цього року створено ще 7 таких шкіл.

Для покращення матеріально-технічної бази закладів освіти із заплано­ваних з місцевих бюджетів 52,5 млн.грн. вже освоєно 20,9 млн. гривень.

У медичних закладах області продовжувалася робота щодо оптимізації мережі закладів, які надають первинну медичну допомогу, зокрема набли­ження лікарських амбулаторій до місць проживання населення. У поточному році відкрито амбулаторії у Білогірському та Новоушицькому районах.

Проводилися роботи щодо поліпшення стану будівель та приміщень медичних закладів. Продовжувалося будівництво дитячого відділення Шепетів­ської центральної районної лікарні.

Підсумовуючи директор Департаменту додав, що підсумки соціально-економічного розвитку Хмельниччини за 9 місяців 2017 року свідчать про необхідність продовження активної роботи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації, а досягнуті позитивні результати дають можливість прогнозувати відновлення позитивної динаміки розвитку провідних галузей виробничої та соціальної сфери, що сприятиме підвищенню добробуту мешканців регіону.

Також учасники засідання заслухали інформацію директора Державного архіву Хмельницької області Володимира Байдича  про стан робіт з ідентифікації та ре­ставрації документів, що постраждали внас­лідок пожежі у Кам’янець-Поділь­ському міському архіві у 2003 році.

Як зазначив Володимир Григорович, протягом 2004-2017 років Державним архівом області вживалися за­ходи з ліквідації наслідків пожежі у Кам’янець-Подільському міському архіві 2003 року, що визнана гуманітарною катастрофою європейського масштабу, подібної якій архіви України не знали з часів Другої світової війни.

У пожежі 10 квітня 2003 року в культовій споруді – костелі Франци­сканців, частина якого використовувалася Кам’янець-Подільським міським архівом як архівосховище, – знищено та ушкоджено 101 тис. 225 справ п’яти найцінніших фондів – унікальної джерельної бази з історії Поділля кінця XVIII-початку ХХ століття, що становили 17% від загальної кількості фондів цієї архівної установи.

Втрачено 53,3 тис. справ Подільської казенної палати, 27,5 тис. справ Подільського губернського з селянських справ присутствія, 10,7 тис. справ Канцелярії Подільського губернатора та 70 справ Подільського військо­вого губернатора. Зазначені фонди містили найважливіші відомості про сфе­ри життєдіяльності, економіку, населення, соціальні процеси однієї із найбіль­ших українських губерній. Втрачено неповторні документи Кам’янець-Поділь­ської міської управи 1875-1920 років, у тому числі періоду Української Народної Рес­публіки.

На сьогодні питання реставрації та збереження залишків постраждалих унікальних фондів є одним із пріоритетних напрямів у діяльності архіву області.

Ідентифікація обгорілих документів (поаркушний розбір фрагментів справ) є надзвичайно складним, трудомістким та шкідливим для здоров’я про­цесом, який потребує високого рівня історичних знань. На 01 жовтня 2017 ро­ку вдалося ідентифікувати 36,9 тис.ум.од.зб. доку­ментів НАФ, ушкоджених пожежею.

Об’єктивна оцінка сучасного стану масиву пошкоджених документів після 12 років ідентифікаційних робіт є більш обнадійливою, ніж у 2003 році та дозволяє прогнозувати, що близько 60% із 3,8 млн. арк. документів можливо та доцільно реставрувати.

Згідно з дорученнями Президента України, у Держархіві області у 2004 році ство­рено та укомплектовано необхідним технологічним обладнан­ням Центр реставрації пошкоджених документів НАФ. Проте штатних пра­цівників для зазначеного центру не виділено.

Відповідно до нормативів та видів робіт штатна чисельність Державного архіву області, що на сьогодні становить 46 одиниць, має бути не менше 74 одиниць. Через відсутність фінансування залишилися не виконаними прийняті за поданням Державного архіву області дві обласних програми, що передбачали заходи з ліквідації наслідків катастрофи: Обласна цільова програма ліквідації катастрофічних наслідків пожежі у Кам’янець-Подільському міському архіві на 2007-2011 роки та Обласна програма розвитку архівної справи на 2011-2015 роки.

Як наслідок, незважаючи на ефективну роботу реставраторів та виконан­ня відповідних планів з реставрації, на 01 жовтня 2017 року відреставровано ушкоджені пожежею 148468 арк. (1779 справ) або усього 5,5% від загальної кількості врятованих справ.

В умовах нестачі реставраторів як основної умови успішного прове­дення реставраційних робіт з постраждалими документами Держархівом області постійно здійснюється пошук варіантів пришвид­шення темпів оцифрування документів, що дасть змогу ство­рити страховий фонд користування, надасть можливість усім зацікав­леним сторонам безперешкодно отримувати інфор­мацію із зазначених документів до завершення циклу реставраційних робіт.

За кошти обласного бюджету у 2015 році було придбано сканувальне обладнання на суму 406,0 тис. грн., яке використовується і для оцифрування погорілих документів.

Розвивається співпраця із вітчизняними та іноземними громадськими профільними формуваннями щодо оцифрування документів. До кінця 2017 ро­ку планується закупити мережеве файлове сховище та супутнє обладнання для організації зберігання електронних копій документів.

Проблемним питанням залишається організація забезпечення гаранто­ваної збереженості документів. Здані в експлуатацію у 1974 (корпус № 2) та 1989 (корпус № 1) роках будівлі Держархіву області, які є власністю обласної ради, до цього часу капітально не ремонтувалися. Недотримання основних нормативних вимог щодо температурно-вологісного режиму у сховищах та відсутність сучасної системи кондиціювання повітря вкрай негативно впливає на фізичний стан документів, створює сприятливі умови для розвитку різних форм їх біоураження. Залишаються не вирішеними питання забезпечення функціонування пожежної сигналізації у корпусах № 1 та 2, а також автома­тичної системи газового пожежогасіння у корпусі № 1.

Підсумовуючи доповідь, Володимир Байдич зазначив, що активізація ідентифікаційно-реставраційних робіт з постраждалими до­кументами, забезпечення збереженості документів, що перебувають на дер­жавному зберіганні, а також розв’язання інших проблемних питань у діяль­ності Держархіву області, спричинених відсутністю достатнього фінансу­вання установи, стануть можливими за умови прийняття Обласної програми розвитку архівної справи на 2018-2021 роки.