Проєкт змін до Конституції в частині децентралізації: що передбачає і які подальші кроки

Навіщо законопроєкт

Ці зміни потрібні для реалізації положень та принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, реалізації принципів субсидіарності та мають остаточно закріпити зміни, які відбулися в країні в ході децентралізації.

Які основні зміни передбачені

У разі прийняття змін, дев’ять статей Конституції отримають повністю нову редакцію.

Серед основних змін - запровадження громад як нових адміністративно-територіальних одиниць, територіальної основи для місцевого самоврядування та його первинного суб’єкта.

Замість місцевих державних адміністрацій передбачене створення префектур, за якими залишаються лише функції адміністративного нагляду, обласні та районні ради отримують власні виконавчі органи.

При цьому, порівняно з попередньою версією законопроєкту, не передбачається повна зупинка повноважності органів місцевого самоврядування на час розгляду Конституційним Судом справи щодо порушення актом місцевого самоврядування Конституції України в частині забезпечення суверенітету та територіальної цілісності. Також не буде і нагляду за найманими посадовими особами.

Повноваження префекта збалансовані, він не матиме права зупиняти акти місцевого самоврядування буде державним службовцем і призначатиметься на посаду на 3 роки на конкурсних засадах.

Строк каденції місцевого самоврядування складатиме, як і зараз, 5 років.

Громади отримають право на достатні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися, та головне право - вільно вирішувати питання місцевого значення, які держава не віднесла до компетенції інших органів. Делеговані повноваження забезпечуватимуться фінансами в повному обсязі, а зміна компетенції місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.

Держава залишає за собою тільки функції адміністративного нагляду, які реалізуються через префектів.

Невирішені питання усе ще залишаються

Проте деякі питання усе ще остаточно не вирішені і потребують узгодженого політичного рішення:

• назви адміністративно-територіальних одиниць та нових назв областей:

райони — повіти;

селища — містечка;

Дніпропетровська область — Дніпровська область;

Кіровоградська область — Кропивницька область;

• наявність районних / повітових рад (у випадку вибору політиками системи місцевого самоврядування з наявністю районних / повітових рад у тексті має бути реалізована модель міст з правами повітів);
• порядок призначення та підпорядкування префекта.

Яка подальша процедура прийняття змін

Найближчим часом текст доопрацьовуватиме міжкомітетська міжфракційна робоча група у Парламенті. Далі прийматимуться рішення на рівні політичних стейкголдерів.

«Буде обговорення у Верховній Раді. Думаю, що воно буде тривати десь місяць-півтора з урахуванням новорічних свят. Далі можна буде говорити про спрямування фінальних результатів до конституційної комісії при президентові і формування кінцевого тексту, який будуть пропонувати президентові на внесення до Верховної Ради", - сказав у коментарях журналістам заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

Після реєстрації законопроєкту у Верховній Раді, народні депутати мають проголосувати (226 голосів) за його передавання на оцінку до Конституційного Суду України. У разі позитивної оцінки, Парламент має прийняти законопроєкт у першому читанні (226 голосів). Друге читання може відбутися лише на наступній сесії Парламенту (наступній після сесії, на якій відбулося голосування у першому читанні), а позитивне рішення мають підтримати не менше 300 народних депутатів. 

Джерело інформації — портал Децентралізація влади.