Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
 | ||
| ||
| ||
| | ||
 | ||
 |
| Архів сайта |
Травень 2024 (4) Березень 2024 (1) Лютий 2024 (7) Грудень 2023 (4) Травень 2023 (2) |
У цій статті розглянемо, які особливості пенсійного забезпечення державних службовців передбачено Законом про держслужбу, що набрав чинності з 01.05.2016 р.
Згідно з п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про держслужбу втратив чинність Закон № 3723, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 та 12 вищезазначеного розділу передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723.
Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії за віком, особам, які не мають права на призначення пенсії відповідно до зазначеної статті, призначаються згідно з нормами Закону про пенсійне страхування.
Право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 мають такі категорії осіб та за певних умов:
Слід зазначити, що ст. 25 Закону № 3723 визначено сім категорій посад держслужби, а також посади, які відносяться до кожної із вказаних категорій. Також у статті встановлено, що віднесення існуючих посад держслужбовців, не зазначених у цій статті, а також віднесення до певної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням із відповідним державним органом.
Визначення права на призначення пенсії держслужбовця здійснюється за записами трудової книжки (у разі неможливості визначити може бути витребувано додаткові документи).
Основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Пунктом 4 Порядку № 229 зазначено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої ст. 46 Закону про держслужбу, якою визначено посади, робота на яких зараховується до стажу державної служби, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Таким чином, ст. 46 Закону про держслужбу та Порядок № 229 не застосовуються при визначенні стажу, який дає право на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723.
ПРИКЛАД 1
У період з січня 2004 р. по березень 2009 р. чоловік працював на посаді секретаря селищної ради (виборна посада в органах місцевого самоврядування), з 16.04.2009 р. по 26.05.2016 р. — на посаді начальника відділу державної адміністрації (посаду віднесено до категорій посад державної служби).
Відповідно до п. 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про держслужбу право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 мають державні службовці, які станом на 01.05.2016 р. займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України. Тому право на пенсію згідно із Законом про держслужбу у чоловіка відсутнє.
Стаж, який дає право на даний вид пенсії, становить 7 років 1 місяць 10 днів. Робота на виборній посаді секретаря сільської ради не зараховується до стажу, який дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування.
ПРИКЛАД 2
У період з квітня 1992 р. по березень 2005 р. чоловік працював на посадах головного спеціаліста та начальника відділу районної державної адміністрації, з квітня 2005 р. по липень 2014 р. — начальником відділу обласної державної адміністрації.
Займані посади як у районній, так і обласній адміністрації віднесено до категорій посад державної служби. Оскільки чоловік відпрацював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, понад 20 років, при досягненні пенсійного віку він матиме право на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723.
Визначення віку, досягнувши якого особа має право на призначення пенсії держслужбовця, здійснюється згідно з нормами ст. 37 Закону № 3723.
На одержання такої пенсії мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та за наявності страхового стажу для чоловіків — 35, для жінок — 30 років.
До досягнення 62-річного віку право на пенсію за віком мають державні службовці — чоловіки 1955 р. народження і старші після досягнення ними такого віку:
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, оскільки Законом про держслужбу змінено механізм визначення заробітної плати державних службовців, підстав для застосування нормативно-правових актів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, під час визначення заробітної плати для обчислення пенсій відповідно до ст. 37 Закону № 3723 немає.
Пенсія держслужбовця призначається незалежно від факту роботи на держслужбі.
Проте слід враховувати порядок виплати пенсій, який діє по 31.12.2016 р., згідно з яким пенсії в період роботи, зокрема на посадах та на умовах, передбачених Законом про держслужбу, Законом про прокуратуру та Законом № 2453, не виплачуються.
У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується у розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону про держслужбу поновлюється.
Незалежно від факту роботи та займаної посади пенсія виплачується в повному обсязі інвалідам І та II груп, інвалідам війни III групи та учасникам бойових дій, особам, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону № 3551, а також особам, визначеним п. 3 Прикінцевих положень Закону № 911.
