УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКА РАЙОННА РАДА

VІ скликання

Дванадцята сесія

РІШЕННЯ

 

 

від  19 липня 2012 року                                                                          № 8-12/2012

м. Хмельницький

 

Про правила утримання домашніх

тварин  на території Хмельницького району

 

З метою врегулювання відносин у сфері поводження, утримання, використання домашніх тварин, керуючись Законами України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, районна рада

 

ВИРІШИЛА:

 

1. Затвердити правила утримання домашніх тварин на території Хмельницького району згідно з додатком.

 

1. Відділу організаційно-кадрової роботи виконавчого апарату районної ради оприлюднити дане рішення у газеті «Прибузька зоря».

 

1. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань роботи підприємств, організацій комунальної власності, благоустрою сіл, будівництва та експлуатації доріг (Мальований І.І.)

 

 

 

                        Голова ради                                                      К.Андрійчук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

до рішення районної ради від 19.07.2012 р.

№ 8-12/2012

 

 

Правила

утримання домашніх тварин на території Хмельницького району

 

1. Загальні положення

 

1.1. Правила утримання домашніх тварин на території Хмельницького району (далі – Правила) встановлюють порядок їх утримання та поводження з ними на території  району, визначають права та обов’язки осіб, які утримують домашніх тварин, а також здійснення контролю в цій сфері.

 

1.2. Дія цих Правил поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з утриманням тварин та поводженням з ними фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та інших речових прав на них на території Хмельницького району

 

1.3. Дія цих Правил не поширюється на  установи Міністерства оборони України, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

 

1.4. Домашні тварини можуть належати на правах власності юридичній особі або фізичній особі, яка досягла 18 років і спроможна забезпечити умови утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб.

 

1.5. Відповідальність за дії тварин несуть їх власники, особи, яким тварини належать на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству, а також особи, які супроводжують тварину.

 

1.6. Правила базуються на наступних принципах:

 

гуманного ставлення до тварин;

 

участі органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, громадських організацій та зацікавлених осіб у заходах щодо вирішення проблем, пов’язаних з утриманням тварин;

 

обліку та регулювання чисельності тварин гуманними методами;

 

обов’язкового виконання власниками тварин вимог Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, цих Правил, а також ветеринарно–санітарних норм, забезпечення належного епізоотичного та санітарно–епідеміологічного стану на території району;

 

забезпечення належних умов для гармонійного співіснування людей та тварин  на території району.

 

1.7. Порушення вимог цих Правил тягне за собою адміністративну та/або кримінальну відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України.

 

1.8. Ці Правила підлягають перегляду у випадку прийняття інших нормативно–правових актів у цій сфері у порядку, встановленому чинним законодавством України.

 

1.9.Внесення змін до Правил здійснюється Хмельницькою районною радою у встановленому законодавством порядку.

 

2. Визначення термінів

 

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

 

гуманне ставлення до тварин – дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;

 

домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;

 

безпритульні тварини – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угрупування, здатні розмножуватися поза контролем людини;

 

особа, яка утримує домашню тварину – юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству України;

 

відчуження тварини – передача права власності на тварину юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що не заборонені чинним законодавством;

 

поводир незрячого (тварина супроводу) – собака, яка використовується для полегшення пересування інвалідів І або ІІ групи, позбавлених зору, або залишковий зір яких не дає можливості самостійно орієнтуватися в просторі, та які мають обмежені фізичні можливості і потребують допомоги спеціально підготовленої собаки для пересування і спілкування. При цьому тварина повинна пройти підготовку у спеціалізованих закладах з підготовки собак–поводирів та реабілітації інвалідів, по закінченні яких тварина разом з комплектом необхідного спорядження та підтверджуючим документом установленого зразка (що має назву «Собака–поводир сліпого»), передається особі, яка позбавлена зору;

 

реєстрація (обов’язкова реєстрація) – система обліку домашніх тварин, яку здійснює Хмельницька районна державна ветеринарна лікарня  шляхом присвоєння тварині індивідуального номера та внесення відповідної інформації до загальної електронної бази даних тварин у Хмельницькому районі;

 

загальна електронна база даних домашніх тварин у Хмельницькому районі – автоматизована система збору, накопичення, обробки та зберігання даних;

 

ідентифікація тварин – біркування, чіпування домашніх тварин тощо з присвоєнням особистого ідентифікаційного коду;

 

місце або зона для вигулу тварин – територія, на якій власник або особа, яка утримує тварину, має право вільного вигулу домашніх тварини за умов дотримання вимог цих Правил та Правил благоустрою;

 

майданчик для дресирування собак – це огороджена та обладнана відповідно до типового проекту територія, що призначена для дресирування собак;

 

екскременти – відходи життєдіяльності тварини;

 

потенційно небезпечні собаки – собаки, які згідно з Переліком порід собак визнані як потенційно небезпечні (за переліком, що додається), а також собаки, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки;

 

собаки, що визнані небезпечними – собаки, які вже проявили неспровоковану агресію до людей і тварин, що підтверджено відповідним протоколом (актом), складеним з дотриманням вимог законодавства України;

 

спровокована агресія – агресивна поведінка тварини, викликана навмисними діями;

 

шкода, заподіяна третій особі внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини – шкода, яка призвела до погіршення фізичного або психічного стану здоров’я людини, ушкодження майна, якщо має місце причинний зв’язок між дією цієї тварини та заподіяною шкодою;

 

адаптованість собаки – перевірка мінімально необхідного переліку навичок, виконання яких дозволяє визначити стан нервової системи собаки, його керованість, ступінь безпеки собаки по відношенню до її власника й оточення, а також наявність у самого власника навичок керування собакою;

 

притулки для тварин – неприбуткові установи, спеціально призначені та облаштовані для утримання безпритульних тварин;

 

тимчасова ізоляція (карантинування) тварин – тимчасове перебування тварин у пунктах перетримки та притулках для утримання тварин до вирішення питань, пов’язаних з їх подальшим утриманням;

 

карантинний майданчик – спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, які призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;

 

біостерилізація – позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);

 

евтаназія – гуманні методи умертвіння, що виключають їх передсмертні страждання;

 

жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів.

 

3. Загальні правила утримання домашніх тварин

 

3.1. Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

 

3.2. Кількість тварин, яких може утримувати фізична чи юридична особа, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

 

3.3. Умови утримання тварин повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

 

3.4. Місце утримання тварин повинно забезпечити неможливість заподіяння шкоди третім особам внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини.

 

3.5. Дозволяється утримувати тварин:

 

3.5.1. у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;

 

3.5.2. у квартирах, де проживає одна сім’я, за кількістю, обмеженою можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цих Правил;

 

3.5.3. на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо огорожа цієї ділянки забезпечує ізоляцію тварини на цій території та наявна попереджувальна табличка про існування тварини;

 

3.5.4. на території і/або в приміщенні, що не належить власнику тварини на правах власності за умови письмової згоди власника території і/або приміщення;

 

3.5.5. у “зоокутках”, у куточках живої природи у встановленому порядку за погодженням з державними органами санітарно–епідеміологічної служби та ветеринарної медицини;

 

3.5.6. на територіях об’єктів будівництва, підприємств, установ, організацій за умов наявності обладнаних приміщень та попереджувальної таблички про існування тварини, за погодженням з Хмельницькою районною державною ветеринарною лікарнею.

 

3.5.7. в інших випадках, передбачених Законом України “Про захист тварин від жостокого поводження”.

 

4. Особливості утримання домашніх тварин

 

4.1. Особа, яка утримує домашню тварину зобов'язана:

 

4.1.1. зареєструвати тварину на протязі 10-ти днів з дня її придбання та 60 днів з моменту її народження в Хмельницькій районній державній ветеринарній лікарні.

 

4.1.2. дбати про домашню тварину, забезпечити її достатньою кількістю їжі та постійний доступ до води;

 

4.1.3. надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

 

4.1.4. забезпечити наявність намордника (для потенційно небезпечних порід собак), повідка, нашийника з номерним індивідуальним знаком (жетоном);

 

4.1.5. дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина, та норм співжиття. Не допускати забруднення тваринами квартир, місць загального користування в житлових будинках, прибудинкових територій, на вулицях, парках, скверах, тощо;

 

4.1.6. запобігати безконтрольному виходу тварини поза межі місця її утримання;

 

4.1.7. запобігати прояву небезпеки тваринами, які утримуються по відношенню до людей, інших тварин або майна;

 

4.1.8. запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин. З метою регулювання чисельності тварин, які не мають племінної цінності, проводити стерилізацію як гуманний шлях до зменшення поголів’я тварин;

 

4.1.9. негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам, а також доставляти у державну ветеринарну установу тварин, що покусали людей чи тварин для огляду і карантинування, а покусаних тварин — для огляду і лікування;

 

4.1.10. своєчасно доставляти тварину в районну державну ветеринарну лікарню для огляду та імунізації проти сказу;

 

4.1.11. відшкодувати шкоду, заподіяну твариною особі або майну фізичної особи, а також шкоду, заподіяну майну юридичної особи.

 

4.2. Якщо особа, яка утримує домашню тварину є юридичною особою, то в обов'язковому порядку повинна бути визначена особа, яка безпосередньо несе відповідальність за тварину.

 

4.3. При використанні собаки для охорони території повинні бути встановлені відповідні попереджувальні таблички.

 

4.4. Якщо відсутня можливість подальшого утримання тварини особа, яка її утримує, зобов'язана передати тварину іншій особі або здати в притулок для тварин.

 

4.5. Особи, які утримують тварин в багатоквартирних будинках повинні забезпечити тишу - попереджувати лай собак у період з 22.00 до 08.00 години.

 

4.6. Особи, що займаються дресируванням тварин, повинні мати дозвіл на таку діяльність, відповідну професійну підготовку та реєстраційне свідоцтво встановленого зразка.

 

5. Заборони щодо утримання тварин

 

5.1. Особам, які утримують домашніх тварин забороняється:

 

5.1.1. утримувати собак та котів у місцях загального користування (коридорах, приміщеннях підвального типу, на сходах, горищах тощо);

 

5.1.2. утримувати собак незареєстрованими належним чином;

 

5.1.3. займатися розведенням тварин з уродженими вадами, виявленими генетичними змінами, зі спадково закріпленою агресивністю;

 

5.1.4. жорстоко поводитись з тваринами або знущатися, знищувати їх;

 

5.1.5. проводити собачі бої, а також селекціонувати, навчати та використовувати собак для боїв;

 

5.1.6. використовувати тварин для отримання з них м’яса і шкурок;

 

5.1.7. вигулювати тварин в невідведених для цього місцях;

 

5.1.8. навчати собак атакувати людину в життєво важливі органи;

 

5.1.9. купати тварин на території пляжів;

 

5.1.10. залишати тварин бездоглядними;

 

5.1.11. вигулювати собак потенційно небезпечних порід без повідка та намордника на території місць або зон для вигулу тварин.

 

5.2. При дресируванні тварин не допускається:

 

5.2.1. нанесення тваринам побоїв, залякування, видалення кликів, кігтів тощо;

 

5.2.2. перевищувати фізіологічне навантаження;

 

5.2.3. примушувати тварин до дії або використовувати засоби, що травмують їх.

 

6. Реєстрація та ідентифікація домашніх тварин

 

6.1. Реєстрація домашніх тварин проводиться з метою:

 

6.1.1. єдиного обліку цих тварин, у т. ч. для організації пошуку загублених тварин та повернення їх власникам чи особам, які їх утримують;

 

6.1.2. контролю за чисельністю безпритульних тварин;

 

6.1.3. здійснення контролю за дотриманням ветеринарно–санітарних вимог;

 

6.1.4. забезпечення епізоотичного благополуччя;

 

6.1.5. вирішення проблемних питань і конфліктних ситуацій, пов’язаних з утриманням домашніх тварин на території Хмельницького району.

 

6.2. Реєстрація проводиться одноразово і вважається дійсною протягом усього життя тварини, крім випадків, передбачених цими Правилами.

 

6.3. Обов’язкову реєстрацію здійснюють органи місцевого самоврядування за погодженням з  управлінням ветеринарної медицини у Хмельницькому районі.

 

6.4. Ідентифікація домашніх тварин проводиться лікарем ветеринарної медицини.

 

6.5. Обов’язковій реєстрації підлягають собаки, що утримуються фізичними або юридичним особам і перебувають на території Хмельницького району.

 

6.6. Реєстрація котів проводиться за бажанням власника.

 

6.7. У випадках втрати реєстраційного посвідчення, номерного індивідуального знаку тварини, зміни її власника або місця його проживання (реєстрації) обов’язково проводиться перереєстрація тварини.

 

6.8. Реєстрація та перереєстрація домашніх тварин відбувається при пред’явленні особою, яка їх утримує квитанції (платіжного доручення) про внесення плати.

 

Крім того, особи, які утримують собак, породи яких зазначені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2002 № 944 “Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам”, повинні до або під час реєстрації, перереєстрації, укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація не проводиться.

 

Для проведення реєстрації особою, яка утримує тварину, також, надається її паспорт та ветеринарний документ встановленого зразку на тварину з відміткою про проведення необхідних досліджень та щеплень.

 

Для проведення перереєстрації власником домашньої тварини додатково надається попередньо видане реєстраційне посвідчення на домашню тварину встановленого зразка. При перереєстрації видається лише нове посвідчення про реєстрацію, без зміни номерного індивідуального знаку (жетону), крім випадків, коли реєстрація була проведена в іншому населеному пункті.

 

Кошти за послуги, пов’язані з реєстрацією чи перереєстрацією домашніх тварин, сплачуються власником відповідно до встановленого розміру плати, що встановлюється Хмельницькою районною державною ветеринарною лікарнею.

 

Від внесення плати за реєстрацію та перереєстрацію собак звільняються інваліди по зору, для яких собака слугує поводирем.

 

6.9. Присутність реєстрованої тварини при проведенні реєстрації є обов’язковою.

 

6.10. Процедура реєстрації передбачає заповнення відповідної форми з відомостями щодо особи, яка утримує тварину (ПІБ, дата народження, місце проживання, телефон), виду тварини, породи, клички, дати народження або відчуження, проведення протиепізоотичних заходів (щеплень) та інше із подальшим внесенням цієї інформації до загальної електронної бази даних тварин на території Хмельницького району. Ця інформація є конфіденційною та надається лише у випадках, що передбачені чинним законодавством.

 

7.Особливості утримання собак, породи яких визнані потенційно небезпечними

 

7.1. Породи собак, які визнані потенційно небезпечними, наводяться в Додатку до цих Правил.

 

7.2. Собаки, породи яких визнані потенційно небезпечними, є джерелом підвищеної небезпеки.

 

7.3. Придбання порід собак, які визнано потенційно небезпечними дозволяється лише особам, які досягли 18-річного віку та пройшли спеціальне навчання у кінологічних організаціях. Особи, які утримують собак, визнаних потенційно небезпечними, повинні бути членами кінологічних клубів та об’єднань і мати відповідні документи від цих організацій про проходження твариною відповідного курсу дресирування.

 

7.4. Особа, яка утримує собаку, порода якої визнана потенційно небезпечною, зобов'язана:

 

7.4.1. обов'язково пройти процедуру реєстрації та ідентифікації тварини;

 

7.4.2. щорічно проходити перевірку у ветеринарних закладах на підтвердження адаптованості тварини в умовах населеного пункту. Якщо потенційно небезпечна або визнана небезпечною собака не змогла пройти тестування за відповідними програмами у встановлений термін, її власник повинен ізолювати таку тварину або передати для охорони об’єктів будівництва, приватних будинків тощо;

 

7.4.3.дотримуватися вимог до вигулу таких порід собак, встановленими цими Правилами.

 

8. Використання тварин у видовищних заходах

 

8.1. Використання тварин у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля з метою отримання прибутку допускається при наявності дозволу на таку діяльність, що видається Хмельницькою районною державною ветеринарною лікарнею.

 

8.2. При поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель.

 

9. Вимоги до вигулу домашніх тварин

 

9.1. Особи, які утримують домашніх тварин або особи, які супроводжують їх, мають право знаходитись з тваринами поза межами їх постійного утримання (супроводжувати її).

 

9.2. Дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір'я, організацій, підприємств, тощо, лише на повідку з прикріпленим до ошийника номерним індивідуальним знаком (жетоном), а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов'язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.

 

9.3. Особа, яка супроводжує тварину, має бути не молодше 14-ти річного віку (при вигулі собак потенційно небезпечних та які визнані небезпечними - не молодше 18-річного віку) та фізично спроможною керувати твариною.

 

9.4. Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана:

 

9.4.1. забезпечити безпеку супроводжуваної тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

 

9.4.2. здійснювати вигул собак без повідка лише в місцях та зонах для вигулу тварин, які зазначені відповідними знаками або надписами (окрім собак, породи яких визнані потенційно небезпечними);

 

9.4.3. прибирати екскременти за своїми тваринами в під'їздах багатоквартирних будинків, сходах, ліфтах та інших місцях загального користування (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів);

 

9.4.4. навчати собак за визнаними навчальними програмами без повідків і намордників на майданчиках для дресирування.

 

9.5. При вигулі домашніх тварин забороняється:

 

9.5.1. супроводжувати тварин у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;

 

9.5.2. приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об'єктів громадського харчування, установ охорони здоров'я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків;

 

9.5.3. залишати тварин бездоглядними.

 

10. Вимоги до транспортування тварин

 

10.1. Транспортування тварин у транспорті загального користування дозволяється:

 

10.1.1. при відсутності знаку заборони при вході в транспортний засіб;

 

10.1.2. на задній площадці транспортного засобу;

 

10.1.3. наявності номерного індивідуального знаку (жетону) і свідоцтва про реєстрацію тварини;

 

10.1.4. собак середніх та крупних порід на короткому повідку і у наморднику, собак дрібних порід та котів у спеціальних контейнерах що забезпечують надійну ізоляцію тварини та безпечні для її здоров'я умови;

 

10.1.5. за умов дотримання громадського порядку та чистоти в місцях загального користування, а також гарантії безпеки іншим особам чи тваринам.

 

10.2. Під час транспортування тварини особа, яка її супроводжує, повинна забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм.

 

10.3. Під час транспортування тварини особа, яка її супроводжує, несе відповідальність за її життя та здоров'я.

 

11.Вчинення правочинів, предметом яких є домашні тварини

 

11.1. Вчинення правочинів, предметом яких є тварини, регулюється цивільним законодавством України.

 

11.2. Придбання тварини для утримання її в житловому приміщенні здійснюється майбутнім власником цієї тварини після одержання згоди всіх повнолітніх громадян, що проживають разом з нею у даному приміщенні.

 

11.3. Продавець зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я, проведення профілактичних заходів, характер й інші властивості, а також про умови її утримання.

 

11.4. Дарування тварин дозволяється лише за попереднім погодженням з майбутнім власником цієї тварини.

 

11.5. Дозволяється відчуження собак віком не менше двох місяців, котів - трьох місяців.

 

11.6. Забороняється:

 

11.6.1. торгівля тваринами в громадських місцях, не відведених спеціально для цих цілей, без реєстраційного посвідчення, та ветеринарних документів з відміткою про імунізацію проти сказу, термін дії, якої ще не закінчився;

 

11.6.2. відчуження (продаж, дарування, міна й ін.) тварин особам, які не досягли 16 років за відсутності письмової згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють;

 

11.6.3. відчуження (продаж, дарування, міна й ін.) собак потенційно небезпечних порід особам, які не досягли 18 років; особам, визнаним судом у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними.

 

11.7. Дозволяється продаж домашніх тварин:

 

11.7.1. на території особи, яка утримує тварину;

 

11.7.2. в розплідниках племінних тварин, які зареєстровані належним чином;

 

11.7.3. в притулках (міні–притулках);

 

11.7.4. під час проведення спеціалізованих заходів (виставки, аукціони тощо);

 

11.7.5. на торгових місцях в спеціалізованих закладах торгівлі, які обладнані відповідним чином.

 

11.8. У місцях продажу тварин повинні бути створені умови (фізіологічні та зоопсихологічні), що відповідають виду тварини, її віку; підтримуватися необхідні параметри мікроклімату приміщення: температура повітря, режим вологості та вентиляція; оздоблювані матеріали повинні легко піддаватись дезінфекції; повинно забезпечуватись регулярне прибирання та дезінфекція.

 

11.9. Місця для продажу тварин повинні бути обладнані таким чином, щоб тварину було видно, але при цьому до неї не було б фізичного доступу третіх осіб.

 

12.Профілактичні та протиепізоотичні заходи

 

12.1. Собаки та коти, незалежно від породи, починаючи з двомісячного віку, в обов'язковому порядку мають щорічно проходити вакцинацію проти сказу у закладах державної ветеринарної медицини.

 

12.2. Всі особи, які утримують тварин зобов'язані на вимогу посадових осіб закладів ветеринарної медицини надавати тварин для огляду, діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок.

 

12.3. У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання власник повинен негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.

 

12.4. Тимчасова ізоляція тварин може проводитись у встановленому порядку, якщо тварина є небезпечною для оточуючих.

 

12.5. У випадку укусу або травмування твариною людини, власник або постраждала особа, повинні негайно інформувати державні заклади охорони здоров'я і ветеринарної медицини.

 

12.6. Про кожний випадок укусу домашніх собак та котів дикими тваринами, бездоглядними чи безпритульними собаками або котами, а також при підозрі захворювання тварин на сказ, власник повинен негайно повідомляти установу державної ветеринарної медицини та ізолювати таких тварин.

 

13. Вилов та тимчасова ізоляція домашніх тварин

 

13.1. Собаки, незалежно від породи, належності і призначення, в тому числі і ті, що мають нашийники з особистими номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, а також бездоглядні коти вважаються безпритульними і підлягають вилову.

 

13.2. Вилов безпритульних тварин проводиться з метою:

 

• повернення їх власникам;

 

• регулювання їх чисельності відповідно до вимог Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

 

13.3. Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують тварин або небезпечні для їх життя і здоров'я.

 

13.4. У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситуаціях заходи, необхідні для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, регулюються в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та ветеринарною службою району.

 

13.5. Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення органів ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині.

 

13.6. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

 

13.7. Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров'я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.

 

13.8. Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

 

13.9. Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку - після 22-ї години) (крім випадків прояву агресії у собак).

 

13.10. Не підлягають вилову тварини, які раніше були простерилізовані та повернені до попереднього місця помешкання, візуально ідентифіковані та тавровані (крім випадків прояву агресії).

 

13.11. Працівник служби вилову безпритульних тварин і водій спеціального транспорту зобов’язані дотримуватися норм гуманності при вилові та транспортуванні тварин.

 

13.12. У випадках, коли неможливо встановити контакт з твариною, вилов безпритульних тварин може проводитися із застосуванням сітки, сачка, іншим безпечним заходом.

 

13.13. У разі потреби, при вилові безпритульних тварин працівник служби вилову безпритульних тварин зобов’язаний надавати тваринам першу допомогу чи доставляти тварин у ветеринарну лікарню.

 

13.14. Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

 

13.15. У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у спільну власність територіальних громад  району.

 

13.16. Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.

 

13.17. Власники зобов'язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.

 

14. Функціонування притулків безпритульних тварин

 

14.1. Притулки (міні-притулки) для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

 

14.2. Умови утримання тварин в притулку та вимоги до приміщень у притулку мають відповідати ветеринарно-санітарним вимогам до утримання тварин у притулках, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.

 

14.3. Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.

 

14.4. Притулки для тварин функціонують відповідно до Положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.

 

15. Регулювання чисельності безпритульних тварин

 

15.1. Регулювання чисельності безпритульних тварин здійснюється методами біостерилізації або біологічно обгрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування — методами евтаназії.

 

15.2. Умертвіння тварин допускається:

 

15.2.1. для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;

 

15.2.2. за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;

 

15.2.3. за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.

 

15.3. При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:

 

15.3.1. умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;

 

15.3.2. приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;

 

15.3.3. забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інші больові методи;

 

15.3.4. переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;

 

15.3.5. умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.

 

16. Поховання або утилізація трупів собак та котів

 

16.1. У випадку смерті або загибелі тварини її власник зобов’язаний негайно повідомити заклад ветеринарної медицини з метою отримання свідоцтва про смерть тварини.

 

16.2. Забороняється кремація або поховання трупів тварин без наявності свідоцтва про смерть тварини.

 

16.3. Не дозволяється викидати трупи собак та котів в контейнери для збору сміття чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.

 

16.4. Поховання померлих домашніх тварин, у тому числі кремації, здійснюється за рахунок їх власників на місцях поховання, відведених органами місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку, з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства.

 

16.5. За згодою власника та за його рахунок можлива переробка або утилізація померлих домашніх тварин з дотриманням санітарно-епідеміологічного та екологічного законодавства. Переробка та утилізація померлих безпритульних тварин здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

 

17.Контроль та повноваження органів, підприємств та організацій у сфері утримання домашніх собак та котів

 

17.1. Структурні підрозділи Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області:

 

- здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин та  цих Правил;

 

17.2. Управління ветеринарної медицини у  Хмельницькому районі:

 

-     у межах своєї компетенції здійснює контроль та нагляд за дотриманням вимог цих правил та інших нормативно-правових актів з питання утримання собак, котів та інших непродуктивних та інших тварин  у населених пунктах району.

-     складає протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання цих правил, ухилення від обов’язкових щеплень, досліджень тощо відповідно до ст. 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-     забезпечує організацію проведення протиепізодичних заходів;

-     отримує від сільських, селищних рад  інформацію щодо власників тварин за даними загальної електронної бази даних тварин , забезпечує організацію та проведення щеплення тварин проти сказу згідно реєстрації на підвідомчій території, підприємствах, в установах, організаціях, інших об’єктах .

 

17.3.             Органи санітарно-епідеміологічного нагляду:

 

           - здійснюють нагляд та прогнозують епідемічну ситуацію, пов’язану  з зооантропонозними  інфекціями на території району та надають пропозиції щодо   її поліпшення;

-     за запитами надають інформацію щодо аналізу показників звернень населення за медичною допомогою з приводу укусів людей домашніми та іншими тваринами у населених пунктах району;

-     проводить поточний та ретроспективний аналіз показників звернень населення за медичною допомогою з приводу укусів людей собаками  і котами на території району та надає інформацію за запитом відповідних органів, підприємств, установ.

 

18.Участь та контроль громадських організацій (об’єднань) в забезпеченні дотримання вимог цих правил

 

18.1. Громадські організації (об’єднання), статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження, за згодою:

 

18.1.1.сприяють проведенню загальноміських протиепізоотичних та протиепідемічних заходів;

 

18.1.2. беруть участь у проведенні державними органами управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями планів і заходів, пов’язаних із захистом тварин від жорстокого поводження;

 

18.1.3. беруть участь у проведенні рейдів–перевірок щодо дотримання вимог цих Правил юридичними та фізичними особами;

 

18.1.4. сприяють організації та проведенню інформаційно–просвітницьких заходів, тематичних лекцій, семінарів, конференцій, виставок з метою забезпечення виховної роботи з питань утримання тварин;

 

18.1.5. беруть участь у вирішенні питань, що потребують колегіального обговорення та професійних консультацій у сфері, пов’язаній з поводженням, використанням та захистом тварин від жорстокого поводження;

 

18.1.6. ставлять перед відповідними органами державної влади питання про конфіскацію тварин та відповідальність осіб, які їх утримують, відповідно до чинного законодавства, у разі виявлення фактів жорстокого поводження з тваринами.

 

 

                   Голова ради                                                               К.Андрійчук