|
Сімейний кодекс України передбачає низку прав на самозахист дітей та підлітків, які досягли 14 років: – кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу; – дитина, яка досягла 14 років, має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду; – дитина, яка досягла 14 років, має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав; – дитина, яка досягла 14 років, бере участь в укладенні договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо); – дитина, яка була усиновлена, має право після досягнення нею 14 років на одержання інформації щодо свого усиновлення; – дитина, яка досягла 14 років, має право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним. Так само неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. При цьому неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу. Частина друга статті 3 Закону України «Про охорону дитинства» також закріплює норму, що «Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги». Стаття 7 Сімейного кодексу України передбачає, що «Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист». У свою чергу Цивільний процесуальний кодекс України у статті 4 встановлює, що «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах». На доповнення до загальних прав, що належать кожному учаснику справи і встановлені у статті 43 Цивільного процесуального кодексу України, цей Кодекс у статті 45 передбачає для малолітніх та неповнолітніх осіб такі спеціальні процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Суд роз’яснює малолітній та неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою та неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Коли це необхідно для захисту малолітніх і неповнолітніх осіб, суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до 14 років захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. За клопотанням малолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам, суд може призначити або замінити законного представника. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах і неповнолітню особу. За клопотанням неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам, суд може призначити або замінити законного представника. Допит малолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах діте. За розсудом суду допит неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей. З дозволу суду малолітні і неповнолітні особи можуть ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань. Свідкам, які не досягли 16-річного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. Свідок, який не досяг 16-річного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання. У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли 18-річного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання засідання. Неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Частина п’ята статті 55 Конституції України передбачає, що «Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна». У цьому зв’язку слід зазначити, що діти та підлітки для захисту своїх прав можуть безпосередньо звернутися до Європейського суду з прав людини. При цьому слід зазначити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить норми про мінімальний вік звернення до ЄСПЛ.
|