|
Знаходячись в громадському транспорті хвора людина крапельками слизу під час кашлю і чхання розповсюджує збудника на відстань до 1-1,5 м, заражаючи навколо себе інших. Враховуючи масовість захворювання, легкість передачі інфекції у період епідемії необхідно більш ретельно проводити профілактичні заходи, до яких безумовно входить дезінфекція громадського транспорту.
2. Методи і засоби санітарної обробки.
2.1. Для дезінфекції громадського транспорту (в АТП, депо транспорту, на автовокзалах) необхідно виділити місця для проведення дезінфекції, дезінфікуючі засоби, інвентар для проведення дезінфекції.
2.2. Визначити особу, яка б слідкувала за рухом і станом транспорту та проводила дезінфекцію, була ознайомлена та забезпечена умовами приготування робочих дезрозчинів і проведення дезінфекції, застосовувала засоби індивідуального захисту, дотримувалася техніки безпеки при роботі з дезінфікуючими засобами. Не виключена можливість залучення суб’єктів господарської діяльності, які мають дозвіл на виконання дезінфекційних заходів.
2.3. Пост (місце) для миття і дезінфекції повинен бути забезпечений устаткуванням та інвентарем для дезінфекції, спецодягом для проведення дезінфекції, місцем для зберігання мийного інвентарю, миючих та дезінфікуючих засобів, спецодягу;
2.4. Виїзна санітарна обробка транспорту:
– санітарна обробка громадського транспорту в ряді випадків для скорочення непродуктивних витрат підприємств, які мають транспорт може використовувати пересувний санітарний пост або виїзд дезінфектора для проведення масової санітарної обробки безпосередньо на підприємстві, на кінцевих зупинках та інших місцях перебування автотранспорту чи його складових частин;
– виїзна дезінфекція проводиться аерозольним методом (обприскування, розпорошування);
2.5. Для санітарної обробки транспорту необхідно використовувати дезінфікуючі засоби, що мають позитивний висновок та дозволені до застосування в Україні. Необхідно обирати такі засоби, які б забезпечували якісну дезінфекцію при невисокій концентрації розчину, короткому часу експозиції, не псували майно салону транспортного засобу та поверхонь приміщень, не мали б неприємного запаху;
2.6. На період епідемії рекомендовано щоденно перед виходом із депо проходить ретельну обробку транспортного засобу дезінфікуючим розчином, яким обробляють поручні, ручки, підлокітники та підлогу у транспортних засобах.
2.7. Послідовність обробки.
Волого-механічна дезінфекція як правило проводиться з допомогою гідропульта або іншого обладнання, яке забезпечує дрібно-дисперсне розпилення дезрозчину (септохлор, квікцид та ін.) або двократне протирання ганчір’ям змоченим в дезінфекційному розчині (септохлор та інші):
– протирають зовнішні дверцята та ручку;
– протирають поручні;
– зрошують стелю, стіни, сидіння;
– металеві частини після обробки протирають чистою серветкою;
– при низьких температурах добавляють антифриз або проводять обробку гарячим розчином (40-50? С);
– до початку роботи перевіряють справність апарату, спецодягу,
респіраторів, рукавичок;
– з метою запобігання небезпечних випадків забороняється залишати без догляду дезінфекційні розчини;
– забороняється вживати їжу, пити, палити під час проведення дезінфекційних заходів.
2.8. В період між рейсами необхідно ретельно провітрювати салони транспортного засобу.
2.9. Дотримання гігієни рук сприятиме попередженню розповсюдження інфекційних захворювань. В період епідемії необхідно частіше мити руки. Перевагу краще віддавати бактерицидному рідкому милу та антисептикам.
2.10. При відсутності умов для миття рук, наприклад, на робочому місті водія та контролера громадського транспорту, для дезінфекції рук ефективно використовувати антисептики (квікцид, АХД та інші спиртовмісні речовини 60-80% концентрації), у тому числі такі, які мають пролонгований терміном дії та певний час захищають шкіру рук від хвороботворних мікроорганізмів.
2.11. В період між рейсами необхідно ретельно провітрювати салони транспортного засобу.
2.12. Дотримання маскового режиму:
• під час рейсу водій, кондуктор контактують із великою кількістю пасажирів, тому для захисту органів дихання вони повинні застосовувати респіратори або маски (4-х шарові марлеві, одноразові);
• заміна марлевих масок проводиться кожні 2-4 години, респіраторів згідно рекомендацій виробника;
• знезараження марлевих масок необхідно проводити методом кип’ятіння (в 2% мильно-содовому розчині – 15 хвилин) або зануренням в один із дезінфікуючих розчинів з послідуючим пранням та прасуванням, одноразові респіратори утилізуються.
2.13 Дотримання гігієни рук сприятиме попередженню розповсюдження інфекційних захворювань. В період підвищення захворюваності необхідно частіше мити руки.
2.14. При відсутності умов для миття рук, наприклад, на робочому у водія та контролера громадського транспорту, для дезінфекції рук ефективно використовувати антисептики, у тому числі такі, які мають пролонгований терміном дії та певний час захищають шкіру рук від хвороботворних мікроорганізмів, а саме: «Тонік «Біоцид плюс» – 6 год, «БактериоСол S» – 3 год., «БіоЛонг – шкірний антисептик» – 5 год., «Брилліант руки 2» – 3 год., «Сенсіва U» – 3 год). Антисептики та дезінфекційні засоби можна придбати в аптеках, у тому числі в дрібній зручній до застосування розфасовці. На всі засоби треба мати документи, що підтверджують їх дозвіл для застосування).
Адміністрація КНП «Центр ПМД Хмельницького району»
|