|
- Ми маємо час, аби усе як слід обговорити і зрештою прийняти найкращу модель, – сказав В’ячеслав Негода, відкриваючи презентацію.
Однак він відразу ж зауважив, що вибудовувати виборчу модель доводиться за чинного адміністративного устрою України, знаючи при цьому, що його точно буде змінено. Відтак ці зміни, які не є остаточними, тим не менше, треба враховувати при розробці моделі. У будь-якому разі проводити вибори за чинної виборчої системи просто недоцільно. Насамперед тому що районні та обласні ради на практиці часто не представляють інтереси усіх територіальних громад. Хоча таке представництво мало би існувати відповідно до Конституції.
З травня над Концепцією змін до законодавства про місцеві вибори працювала експертна група, роботу якої підтримували Організація безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Рада Європи. Координатор експертної групи Володимир Ковтунець вже розповідав «Децентралізації» про результати своєї роботи. На обговоренні він повторив основні тези реформи. По-перше, це запровадження мажоритарної системи на місцевих виборах, що зменшить вплив політичних партій на ці вибори щонайменше удвічі, або ж модифікація існуючої системи із забезпеченням гарантованого представництва громад. По-друге, прив’язка кількості депутатів у радах до кількості виборців, причому для громад з різною кількістю населення пропорція буде інша. По-третє, пропонується низка заходів для визначення належності виборця до громади. Зокрема, передбачається, що виборча адреса може не співпадати з місцем реєстрації, оскільки це «абсолютно різні речі».
Після виступу пана Володимира зазвучали зауваження і запитання, на які автор Концепції не завжди мав відповідь. Перш за все, тому що не володів конкретикою щодо завершення адміністративно-територіальної реформи. Наприклад, нова виборча модель, що її презентував Володимир Ковтунець, передбачає вибори до районних рад, натомість ще невідомо, чи ці ради збережуться за нового устрою країни.
- У роботі експертної групи ми часто спостерігали протилежні підходи, – зазначив керівник виборчих програм ОБСЄ Євген Побережний. – Приміром, якщо ми хочемо представити кожну громаду в обласній раді, то маємо бути свідомими того, що обсяг депутатів облрад зросте. З іншого боку, розглядається також пропозиція запровадження зарплат для депутатів обласних рад, і за таких умов їхню кількість треба різко зменшувати. Ми не маємо однозначної відповіді на запитання, який підхід є кращим. Саме тому у будь-якому разі підтримуватимемо активні обговорення виборчої моделі…
Найбільше зауважень викликала пропозиція Володимира Ковтунця розділити виборчу адресу та адресу реєстрації (прописку). На думку народного депутата України Дмитра Чорного, це може стати джерелом численних зловживань. Адже у кандидатів з’явиться можливість скуповувати голоси, реєструючи за своєю виборчою адресою «потрібних» людей.
- Закон треба виписати дуже ретельно, щоб скуповувати голоси ні у кого не було можливості, – відповів Володимир Ковтунець. – І це цілком можна зробити, обмеживши ті чи інші моменти. Зокрема, ми вважаємо, що для зміни виборчої адреси слід передбачити вичерпний перелік підстав. При цьому ми маємо визнати, що можливість фальсифікацій у будь-якій моделі виключити неможливо. Але я би акцентував на іншому: на дотриманні конституційної норми і на забезпеченні усім українцям можливості голосувати там, де їм зручніше.
Пана Володимира підтримала виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» яке, зокрема, займається проблемами внутрішньо переміщених осіб, Тетяна Дурнєва. За її словами, близько 12% населення України живуть не за місцем реєстрації. І серед них багато таких, які виїхали з тимчасово окупованих територій, однак залишилися там зареєстрованими. Таким людям потрібно дозволити голосувати на місцевих виборах, наприклад, за умов пред’явлення договору оренди житла, довідки з роботи тощо. Також Тетяна Дурнєва зауважила, що законодавчого визначення, хто саме може вважатися мешканцем громади, а хто ні, на разі немає.
- Очевидно, що людям, які живуть не за місцем реєстрації, потрібно дати проголосувати на місцевих виборах, – підсумував В’ячеслав Негода. – Адже навіть у нашому міністерстві чимало людей, які живуть у Києві вже не перший рік, але реєстрацію мають регіональну. Як це зробити, питання відкрите, дискусійне. Думаю, у цьому випадку ми мали би скористатися досвідом країн сталої демократії.
Учасники дискусії з певною пересторогою поставилися до пропозиції Володимира Ковтунця обмежити вплив політичних партій на місцеві вибори, поєднавши мажоритарну систему та партійні списки. На думку автора реформи, це, з одного боку, створить конкуренцію, що позитивно позначиться на результаті виборів, а з іншого, дозволить проходити у владу тим, хто не поділяє позицій тих чи інших партій. Володимир Ковтунець нагадав пропозицію робочої групи запровадити так звані виборчі списки, які можуть створювати групи виборців, висунувши від себе одного чи кілька кандидатів. Така модель добре зарекомендувала себе у Польщі.
- Департизація – одна з головних новел, над якою варто ще працювати авторам реформи, – зазначив експерт з питань антикорупційної політики та державного управління, консультант виборчих та інформаційних кампаній ГО «Український інститут майбутнього» Ігор Попов. – Адже акцент на партійному представництві у місцевих виборах зроблено не просто так. Завдяки цьому вдалося не пропустити до місцевої влади одіозних самовисуванців, яким часто відмовляли у великих партіях. Якщо ми скасуємо, навіть частково, цю норму, до влади прийде місцеве аграрне лоббі та умовні «племінники директорів» місцевих заводів. Особливо небезпечно це для окупованих територій, де законну владу можуть захопити терористи.
Також Ігор Попов зазначив, що у випадку запровадження можливості дострокового відкликання депутатів, що не виправдали довіри виборців (цю норму наразі не передбачено моделлю робочої групи), відповідні зміни треба зробити і щодо виборів до Верховної Ради, «інакше не буде логіки». А раз так, треба буде суттєво допрацювати і закон про парламентські вибори.
- Ми не закладали до нової виборчої моделі жодних особливостей для окупованих територій, – відповів В’ячеслав Негода. – По-перше, ми не мали такої задачі, а по-друге, ми стоїмо на тому, що дія українських законів має поширюватися на всю територію держави, без винятку. Ми вже мали окреме законодавство для АР Крим, і тепер ми бачимо, що з цього вийшло.
- Виборча модель, що ми її обговорюємо, не зачіпала вибори старост, не намагалася визначити, потрібні чи ні районні ради у Києві, – додав Володимир Ковтунець. – Все це окремі питання, які потребують обговорення на окремих дискусійних панелях. Ми також не розглядали питання інклюзивності, питання представлення маленьких поселень у великих громадах тощо. Можна привести багато питань, які у цій концепції не представлені, проте у тексті закону вони будуть.
Звучали також пропозиції запровадити «пропорційні санкції за порушення виборчого законодавства» із внесенням відповідних змін до Кримінального Кодексу. Були пропозиції і щодо пошуків балансу між демократичністю виборчого процесу і покаранням за різноманітні зловживання під час виборів. Із зали навіть пролунало побажання щодо встановлення норм гендерної рівності під час місцевих виборів.
- Виборча система має бути зрозумілою і без викривлень трансформувати голоси виборів в депутатські мандати, – висловила побажання заступник голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко. – Цю роботу ми маємо узгодити з проектом Виборчого Кодексу і провести низку громадських обговорень – не тільки у Києві, але й у регіонах.
- Для нас дуже важливо, що робота з вироблення найкращої моделі для місцевих виборів почалася завчасно, – зазначила заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко. – Бо за європейськими стандартами, будь-які зміни до виборчого законодавства мають запроваджуватися щонайменше за рік до виборів, щоб уникнути політичних маніпуляцій та збільшити довіру виборців до законів держави. Ми і надалі забезпечуватимемо реформі всебічну підтримку, з готовністю долучаючись до усіх дискусій – як на державному, так і на регіональному рівнях.
Більше про зміни до законодавства про місцеві вибори
|