|
Найбільше таких громад у Закарпатській області – Нижньоселищенська, Холмківська, Залужанська, Горондівська, Великоберезнянська, Виноградівська. Ці 6 ОТГ з чисельністю майже 70 тисяч населення очікують висновків ОДА не один рік. До речі, відповідно до законодавства, такий висновок адміністрація повинна надати протягом 10 робочих днів з дня отримання від громади проекту рішення про об’єднання.
Київська ОДА боргує висновки для 5 об’єднаних громад – Терезинської, Шкарівської, Зазимської, Гребінківської і Кагарлицької. У Львівській та Тернопільській областях рішень обласних чиновників очікують по дві громади – Куровицька і Забузька та Вікнянська і Млиновецька відповідно. Добрянська ОТГ очікує висновку від Чернігівської ОДА.
Більше приводів для оптимізму у 39 ОТГ, які вже отримали позитивні висновки від облдержадміністрацій. Зараз вони приймають остаточні рішення про об’єднання, після чого документи направлять до Центральної виборчої комісії для призначення перших місцевих виборів. До слова, вже 80 ОТГ очікують рішення ЦВК про призначення на їх території перших місцевих виборів.
Паралельно зі створенням нових громад, триває процес приєднання місцевих рад до об’єднаних громад та до міст обласного значення.
Так вісім сільських рад - на стадії прийняття остаточного рішення про приєднання до шести ОТГ.
Ще п’ять сільських рад завершують формальні процедури приєднання до чотирьох міст обласного значення. В цих громадах проживатиме більше 180 тисяч населення. Мова йде про майбутні Овруцьку ОТГ (Житомирщина), Бучанську ОТГ (Київщина), Сумську ОТГ (Сумщина), Носівську ОТГ (Чернігівщина) та Лозівську ОТГ (Харківщина). До речі, Лозівська міська об’єднана громада створилася ще в минулому році. Цьогоріч до неї вирішила приєднатися ще одна сільська рада – Смирнівська. Лозівська громада є чи не найбільшою в Україні. На її території проживає близько 80 тисяч населення.
Підсумовуючи дані обласних державних адміністрацій, в Мінрегіоні зазначили, що незабаром в Україні кількість об’єднаних громад перейде тисячну позначку. Проте у відомстві більше уваги приділяють якості, а не кількості новостворених громад, наголошуючи, що об’єднання має сенс тоді, коли за підрахунками майбутня громада буде спроможною вирішувати питання місцевого значення. І мова тут не тільки про гроші.
«Для громад, що створюються, фінанси важливі, але не меншу вагу має людський ресурс – це мізки громади, ідеї, ініціативи та їх втілення. І такі громади народжують справжніх лідерів, здатних до послідовних і відповідальних рішень. Кажу зараз про досвід громад, які вже кілька років працюють в умовах децентралізації», - сказав перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.
Він також нагадав, що в Україні зараз впроваджується новий етап децентралізації, який передбачає, що в 2020 році чергові місцеві вибори відбудуться на новій територіальній основі громад. В’ячеслав Негода звернувся до тих громад, які ще не об’єдналися, з проханням скористатися все-таки принципом добровільності у створенні спроможних громад. В недалекому майбутньому держава змушена буде об’єднати громади в адміністративний спосіб.
Перший заступник Міністра також висловив сподівання, що місцеві державні адміністрації більше уваги приділятимуть виконанню завдань децентралізації і всебічно сприятимуть громадам у їх об’єднанні та подальшому становленні.
Нагадаємо, сьогодні 1 квітня виповнюється п’ять років Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Цей документ дав старт фундаментальній реформі в країні, яка на сьогодні є найрезультативнішою.
|